Боротьба з хворобами абрикос

Хвороби абрикоса. Хвороби та шкідники вражають листя і деревну серцевину абрикоса, квітки і плоди, приводячи до зниження врожайності, а то і до загибелі дерева. Найбільш небезпечні для абрикоса клястероспоріоз, бактеріальний рак, моніліоз, бура плямистість, вертіціллез, курчавість листя і цитоспороз. Не кращим чином на абрикосі позначається апоплексія (всихання).

Дірчасті плямистість кісточкових (клястероспоріоз). Збудник захворювання – грибок – живе в ранах дерева, на хворих пагонах і нирках. Основним симптомом захворювання є утворення плям розміром до 3х мм в діаметрі з каймою червоного кольору. Плями мають світлий коричневий відтінок. Протягом максимум двох тижнів після утворення плями зафарбовуються по внутрішньому колу. Так на листках з’являються дірочки, характерні для цього захворювання. Сильне ураження листя призводить до раннього обпадання листя.

Дірчаста плямистість з’являється і на плодах, бруньках і пагонах. Дрібні бордові плями, що втиснуті в м’якоть плоду – вірна ознака хвороби. З розвитком захворювання і зростанням абрикоса, плями можуть збільшуватися в розмірах, формувати нарости з витікаючої з них камеддю.

При ураженні грибком нирок настає їх омертвіння. Зовнішній їх вид стає схожий з деревом, розкритим лаком.

Клястероспоріоз паразитує не тільки на абрикосах: вишні, сливи, черешні і персики також схильні його впливу. Цей факт слід враховувати при виборі стратегії обробки садових культур в профілактичних заходах.

Зважений підхід до вибору саджанців – запорука захисту саду від багатьох хвороб. Так, сорти абрикоса Ананасний, Червонощокий, Спітак, Шалаха і Хасак Вір – є високо стійкими до клястероспоріозу.

Грибок зимує в опалому листі. Тому необхідно ретельно прибирати листя в пристовбурних зоні дерев і перекопувати грунт цій області.

Обробка абрикосового дерева мідним купоросом 1%, нітрофеном або бордоською рідиною, при дотриманні всіх правил обприскування, також дає прекрасні результати в боротьбі з дірчастою плямистістю.

Моніліоз (сіра гниль). Грибок – збудник моніліозу – зимує на сухих плодах і уражених гілках. Хворі гілки набувають бурий колір, пагони стають млявими. Чим запущеними захворювання, тим сильніше виражено освіту на корі дерева сірих наростів невеликого розміру. Ураження моніліозу старих гілок проявляється тріщинами в корі з яких закінчується камедь. Такі гілки скоро відмирають.

Плоди, уражені сірою гниллю, загнивають. При цьому захворювання досить просто сплутати з плодовою гнилизною. Але якщо плодова гниль дає концентричні кола наростів на плодах, то плями-ураження моніліозу розташовуються хаотично.

Перш за все гниль вражає плоди, які мають ураження шкірочки. Тому важливо не тільки не допускати появи ранок, завданих плодам комахами, що харчуються соком абрикоса, але і дуже акуратно проводити збір урожаю.

Сіра гниль поширюється не тільки вітром, але і комахами-шкідниками садових культур. Тому з метою профілактики поширення грибка слід застосовувати інсектициди, спрямовані на знищення гусениць, казарки, плодожерки і довгоносиків.

При використанні коштів на основі хлорокиси міді та бордоської рідини в літній час, щоб уникнути опіків листя. Рекомендується проведення пробного обприскування. Для «тесту» обприскують кілька гілок і спостерігають за ними протягом доби. При утворенні на листках плям омертвіння, подальше обприскування відкладають на більш пізній термін.

Розвиток моніліозу досить ефективно контролюється побілкою штамбів і скелетних гілок дерева пізньої осені.

Вам також має сподобатись...

1 Відповідь

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *