Розмноження плодово-ягідних кущів своїми руками

Розмноження ягідних культур із насіння

Розмноження рослин насінням застосовують переважно у селекційній роботі, серед садівників-аматорів воно не поширилося, оскільки вирощені таким способом рослини дуже рідко успадковують від материнського сорту всі цінні ознаки в комплексі. Тобто висіяне насіння, навіть з однієї ягоди, дає нові рослини, зовсім не схожі між собою. Але для тих, хто все ж таки виявив бажання випробувати насіннєве розмноження, потрібно знати, як це правильно зробити.
Насіння добувають з плодів, які знаходяться у повній фізіологічній стиглості. Його відмивають від м’якушу просушують, розстеливши тонким шаром, і зсипають у паперові пакетики. Висівають влітку зразу ж після одержання. Для цього необхідно старанно підготувати грядку. Її акуратно перекопують, перемішуючи грунт з перегноєм, вибирають коріння бур’янів та подрібнюють грудки. Після цього щедро зволожують, роблять невеликі (глибиною до 5 мм) борозни, в які висівають насіння, і через ситечко прикривають його тонким шаром сипкого грунту. Слід пам’ятати, що глибоко висіяне насіння сходів не дає.
Після сівби грядку накривають поліетиленовою плівкою, поверх якої рівним шаром насипають тирсу. Шар тирси повинен бути 10 — 15 см завтовшки. У такому стані грядка залишається до весни.
Порічки
Весною, як тільки можна вийти в поле, плівку знімають, а грунт в міру потреби зволожують. Неприпустиме пересихання навіть верхнього шару грунту, оскільки сходи можуть загинути. Протягом періоду вегетації за грядкою доглядають — знищують бур’яни, зволожують та розпушують грунт. Добрі результати дає підживлення сіянців пташиним послідом. Розчин пташиного посліду для підживлення ягідних культур готується таким чином: повне відро пташиного посліду заливають до країв водою і витримують 2 — 3 доби. Потім беруть одну частину одержаної маси, розводять 10 — 12 частинами води і поливають грядку. Поливати краще на ніч. Таким самим розчином можна підживлювати й плодоносні кущі та дерева.
Частина сіянців за один вегетаційний період може не досягти потрібних розмірів, тому їх залишають на дорощування. На постійне місце висаджують сіянці з добре розвинутою кореневою системою та надземною частиною висотою 30 — 50 см.

Висадження саджанців ягід

Саджають саджанці навесні або восени, за місяць до настання морозів. Садять рослини на 8 — 10 см глибше, ніж вони росли в шкілці, залишаючи над поверхнею грунту 3 — 4 добре розвинуті бруньки, решту пагона зрізають.
Якщо насіння не висіяли влітку, його зберігають у холодильнику до грудня при температурі плюс 1 — 2 °С. Довільне зберігання насіння в кімнатних або інших умовах знижує його схожість. На початку грудня насіння стратифікують у підвальних приміщеннях протягом трьохчотирьох місяців при температурі повітря плюс 5 — 7 °С. Для цього його перемішують з піском (8 — 10 частин піску та 1 частина насіння) і затарюють суміш у невеликі горщечки, які використовують для квітів. Підходять також скляні банки або інший посуд. Затарену в ємкості суміш зволожують і поміщають у підвали або погреби. Раз на тиждень суміш висипають на плівку, перемішують і, в разі потреби, зволожують. Під кінець стратифікації більшість насінин почне проростати. Якщо дозволяють погодні умови, їх висівають у відкритий грунт, а якщо земля ще мерзла, горщечки поміщають у холодильник і зберігають до сівби при температурі 0 — +1 °С. Підготовку грядок, сівбу насіння та догляд за сіянцями описано вище.

Вегетативний спосіб розмноження ягідних кущів

Кращий спосіб розмноження ягідних кущів — вегетативний, при якому всі одержані саджанці зберігають цінні показники того сорту, від якого вони походять.

smorodina5

Існує декілька способів вегетативного розмноження. Найбільш поширені такі:

– розмноження ягідних кущів здерев’янілими живцями;
– горизонтальними, дуговими і вертикальними відсадками;
– поділом куща і менш ефективним у приватному секторі зеленим живцюванням.
Для розмноження рослин здерев’янілими живцями восени (кінець вересня) із здорових маточних кущів заготовляють добре розвинуті однорічні пагони. Не придатні для заготівлі живці недорозвинуті, уражені склівкою (чорна серцевина на зрізі) або механічно пошкоджені пагони. Заготовлені пагони одразу ріжуть на живці довжиною 18 — 20 см, зв’язують у жмутки і ставлять на тиждень у воду для кільчування. Вода при цьому повинна доходити до половини довжини вертикально поставлених живців. За цей час на нижньому зрізі з’являться біла тканина — калюс, а на деяких утворюються первинні корені.

f382
Червоні порічнки
Саджають живці у жовтні, залишаючи на рівні грунту одну бруньку. Грунт добре зволожують і мульчують торфокрихтою, ялиновою хвоєю, мохом або іншими аналогічними матеріалами. Навесні верхівкові бруньки проростають і до кінця вегетації, за умов належного догляду, виростають стандартні саджанці.
Щоб розмножити кущі горизонтальними відсадками, від маточних кущів восени або рано навесні відхиляють горизонтально до поверхні грунту і пришпилюють гачками сильні однорічні прикореневі пагони. З бруньок, розміщених на них, починають виростати нові пагони, які протягом періоду вегетації підгортають вологою землёю декілька разів: вперше, коли вони досягнуть висоти 10 — 12 см, далі — в міру росту. Восени відсадки відкопують, розрізають на окремі саджанці і сортують. Тих, які не досягли стандарту, знову садять у шкілку для дорощування.

Розмноження вертикальними відсадками

З метою розмноження вертикальними відсадками материнський кущ дуже обрізають. При цьому видаляють старі гілки, а молоді та прикореневі пагони обрізають, залишаючи 3 — 4 бруньки. Коли бруньки проростають і перетворюються в пагони, їх підгортають так само, як і при розмноженні горизонтальними відсадками. Далі все роблять так, як описувалося вище.
Розмноження кущових ягідників зеленим живцюванням зводиться до того, що влітку з маточних кущів заготовляють напівздерев’янілі пагони поточного року. Їх висаджують у теплиці створюючи за допомогою туманоутворювальної установки відповідний мікроклімат. Завдяки цьому зелені живці не гинуть, а укорінюються. Такий спосіб розмноження досить трудомісткий і тому дуже рідко застосовується у практиці садівників-аматорів.
Отже, добрі наслідки у присадибному та колективному садівництві дає тільки чистосортний вегетативно розмножений садивний матеріал ягідних культур районованого та перспективного сортименту. Випадково придбані саджанці й рослини, одержані з насіння, не можуть гарантувати високих і сталих врожаїв.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *