Як визначити кислотність грунту в саду самостійно?

На якість внесених добрив, структуру ґрунту, доступність елементів живлення, ріст і розвиток рослин великий вплив робить кислотність ґрунту. Як же її визначити самостійно? Дізнайтеся зі статті.

Кислотність прийнято позначати значком рН і цифрою поруч. Нейтральна реакція – рН 7, коли розчин некислий і нелужної. Якщо рН вище 7 – реакція лужна, якщо нижче 7 – кисла (чим нижче ця цифра, тим кисліше). Кислотність (рН) підзолистих грунтів коливається в наступних межах:

4,1-4,5 – сильнокисла;
4,6-5 – средньокисла;
5,1-5,5 – слабокисла;
5,6-6 – близька до нейтральної.

Як визначити кислотність самостійно?
Самостійно визначити кислотність допоможе і лакмусовий папір (продається в магазині хімреактивів). На обкладинці книжечки такого паперу нанесена шкала кислотності з кольоровим індикатором. Папір, змочений в грунтовому розчині, змінює свій первинний колір залежно від кислотності ґрунту.

Однак навіть близько розташовані ділянки можуть бути неоднаковими за кислотності. Це важливо визначити перед закладанням саду шляхом спеціального аналізу або за непрямими ознаками.

Перша ознака – забарвлення ґрунту під верхнім темнофарбованим шаром. На підкислених грунтах, як правило, під ним утворюється світлий (іловатий) шар, схожий на золу. Чим він більш виражений, тим грунт кисліше. Друга ознака – характер дикої рослинності на ділянці.

Для зниження кислотності ґрунту рекомнендовано вапнувати ділянку навесні, восени і навіть взимку (при висоті снігового покриву до 30 см). Робити це рекомендують раз в 5-6 років. Всі види вапняних матеріалів (будь то вапняна мука, гашене або негашене вапно, крейда) вносять під перекопування і краще разом з органічними добривами. А от разом з азотними і фосфорними добавками вапнування не варто поєднувати – вони стануть менш доступними для рослин.

Азотні та калійні добрива зазвичай підкислюють грунт (сульфат амонію, калій хлористий і калійні солі – сильно; сечовина, аміачна селітра – слабше), а натрієва і кальцієва селітра ущільнішують. Визначити кислотність грунту можна ще й таким способом. Візьміть невелику кількість подрібненого просіяного ґрунту і засипте в дитячу молочну пляшечку до другого поділу знизу. Налийте води до п’ятого ділення і всипте 0,5 ч. л. подрібненої крейди. Негайно ж на горлечко надіньте щільно скачану (щоб видавити повітря) гумову соску. Вона розгорнеться, але залишиться плоскою. Пляшечку оберніть тканиною і, не перестаючи, струшуйте 3-5 хвилин. При взаємодії крейди з грунтовими кислотами утворюється вуглекислий газ. Тиск усередині пляшечки зростає, і соска потроху наповнюється. При слабкій кислотності вона розправиться незначно, при високій – надуєтся.

При одній і тій же кислотності доза вапна на важкому грунті повинна бути вище, ніж для легкої піщаної. На середньосублинистих грунтах при сильнокислій реакції на кожен квадратний метр потрібно давати 450-550 г вапна. При средньокислих – 300-400 г. При слабокислих – 150-250 г. На легкосубглинистих і субпіщаних грунтах норма вапна знижується на 25-50%, на важкосублинистих, навпаки, підвищується на 10-20%.

По відношенню до кислотності ґрунту плодові та ягідні культури можна розділити на групи:

Рослини, що не переносять підвищену кислотність і найбільш сильно відгукуються на вапнування: смородина, слива, вишня. Вапнування ґрунтів під ці культури дає хороший ефект.
Рослини, що потребують слабокислого і близького до нейтральної реакції грунту і добре відгукуються на вапнування, – груша, яблуня, суниця.
Рослини, що не переносять надлишку кальцію в грунті і під які на сильно- і среднекислих грунтах необхідно вносити вапно в маленьких дозах, – агрус, малина. Для рослин цієї групи вапнування необхідно лише при сильній та середньій кислотності ґрунту.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *