Які сорти айви бувають?

В цій статті розглянемо хороші та варті уваги сорти айви. Погодьтесь, не можна садити рослини будь-які не дивлячись на сорт. Адже від нього у значній мірі залежать властивості як самої рослини, так і її плодів.

Серед сортів айви варто відзначити такі: Студентка, Аврора, Кримська Рання, Хеномелес, Мускатна, Золотиста, Скороспілка, Румо, Соковита, Анжерська, Відмінниця, Крупноплідна, Успіх, Ренетна, Золотиста, Благодатна.

Студентка. Сорт айви виведений українськими селекціонерами. Рослина невеликого росту із компактною кроною. Плоди великого розміру, світло-жовтого кольору із тонкою шкіркою. Серединка смачна та соковита. Відзначається доброю врожайністю, транспортабельністю та стійкістю до низьких температур. Студентка підходить для вирощування в українських кліматичних умовах, добре зберігається.

Аврора. Середньоросле дерево із округлою кроною. Починає плодоносити на четвертий рік після посадки. М’якуш плоду дуже смачний, світло-жовтого кольору, соковитий, не надто твердий. Плоди достигають в середині жовтня. Аврора добре зберігається (до 4-х місяців) та транспортується. Варто також згадати і хорошу стійкість до несприятливих погодніх умов (засуха, морозостійкість) та хвороб.

Кримська Рання. Дерево середніх розмірів із округлою, щільною кроною. Плоди великого розміру із смачною, кремового кольору серединкою. Кримську Ранню можна вживати в свіжому вигляді. Плоди не дуже добре зберігаються.

Хеномелес. Друга назва, – Айва Японська. Існує багато підсортів та сортотипів. Хеномелес — невисокий кущ, і якби не його плоди, то важко було б у ньому впізнати айву. Часто використовують як декоративні огорожі та кущі. Стійкі до хвороб та поганих кліматичних умов. Достигають плоди у вересні, з яких виготовляють компоти, джеми та повидла. Оскільки м’якуш має кислий смак, то сирими їх не їдять.

Мускатна. Сорт з успіхом вирощуваний в Україні та Росії. Плоди кисло-солодкі, середнього розміру, соковиті, із світло-жовтою серединкою. До переваг сорту можна віднести стійкість до морозів. Мускатну айву найчастіше використовують для переробки.

Золотиста. Виведений російськими селекціонерами. Середніх розмірів дерево із плоскуватою щільною кроною. Врожай можна отримати вже на четвертий рік після садіння. Плоди великого розміру, шкірка світло-жовта (золотиста). Достигають у кінці вересня і зберігаються 1-2 місяці. Сорт не дуже стійкий до підшкірної плямистості. Золотиста відзначається хорошою якістю плодів та врожайністю.

Скороспілка. Велике, врожайне дерево що дає плоди невеликих розмірів. М’якуш не надто смачний, кисло-солодкий. Достигають в середині вересня. Скороспілка — сорт технічного призначення. У свіжому вигляді не вживається. До переваг можна віднести стійкість до хвороб та високу врожайність.

Румо. Середньорослий сорт. Відзначається великою врожайністю, стійкістю до несприятливих погодніх умов, та деяких хвороб. Плоди великого розміру, масою 300-500 грам. Серединка соковита, кремового кольору, солодка з кислинкою. Спеціалісти рекомендують Румо для вирощування у любительських та фермерських садах.

Анжерська. Сорт виведений французькими селекціонерами. Дерево скороспіле, із округлою середньої густоти кроною. Можна вживати як сирими, так і переробляти на джеми, соки та повидла.

Відмінниця. Виведений в Нікітському ботанічному саду. Відмінниця стійкий сорт до засухи та низьких морозів. Плоди досить великі, смачні, із м’якушем кремового кольору. До переваг можна віднести хорошу транспортабельність та якість плодів.

Золотиста. Дерево звичайних розмірів, варто хіба що виділити плоскоокруглу щільну крону. Плоди великого розміру (300-400 грам). М’якуш смачний, ароматний та соковитий. Золотиста зберігається до двох місяців. Транспортабельність непогана.

Вам також має сподобатись...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *